Пісня "Скільки в нас іще таких чия труна під кригою" у виконанні Alena Omargalieva та Chekson - це глибокий і зворушливий твір, що занурює слухача у роздуми про війну, її жертви та вплив на звичайних людей. Вона передає емоційний біль та роздуми людини, яка переживає війну, втрати, розлуку з близькими та страх перед невідомим майбутнім.
Перші рядки пісні відображають почуття тривоги та невизначеності, коли автор звертається до своєї коханої з питанням про її стан. Це не лише про особисті почуття, але й про загальний стан суспільства, що перебуває під загрозою. Образи "жнив", що "небо палає", "злі потвори" вказують на руйнування, війну та її жахливі наслідки.
Далі текст переходить до особистіших роздумів про любов, страх втрати та надію на повернення. Автор пісні звертається до своєї коханої, ділиться своїми почуттями, страхами та сподіваннями. Це виявляється через обіцянку бути сильним, незважаючи на відчай та розпач, що поширюються серед людей.
Основний рефрен пісні "Скільки ще у тій безодні лиха, Скільки в нас іще таких чия труна під кригою" глибоко вражає, задаючи риторичні питання про кількість жертв та втрат, які ще попереду. Ці слова викликають роздуми про ціну війни, втрати невинних життів та біль, який вона приносить.
У цілому, пісня є потужним нагадуванням про важливість миру, любові та взаємопідтримки у часи випробувань. Вона говорить про важливість кожного життя, про необхідність пам'ятати про тих, хто втратив життя, і про сподівання на краще майбутнє, де людські втрати не будуть марними.