Текст пісні "Віра як зерно гірчиці і посунулась гора" від виконавців PROBASS & HARDI, VovaZiLvova, насичений глибоким символізмом і метафорами, які виражають непохитну віру, силу духу та вічне прагнення до життя. В цьому тексті втілено ідею безсмертя душі, яка переходить через часові рамки і земні обмеження. Висловлювання "Не помрем... Ми ніколи не помрем... Вічно жили... Вічно будем жити... Бо вічно живемо" слугує як основний постулат пісні, акцентуючи на вірі в безкінечність життя та духовну непереможність.
Далі, ліричний герой асоціює себе з природою і космосом, використовуючи образи храму, саду, водоспаду, та навіть цілого світу, що символізують його єдність з усім живим і всесвітом. "Я є храм для цього Духу... Я доглянутий город... Я плодоносний сад... Я живильний водоспад" - кожен з цих образів виражає гармонію, відповідальність за збереження життя, а також здатність до відродження і плодоношення.
Метафора води в Чорному морі як сестри та духу Карпат як брата подає ідею глибокої зв'язаності з природою та культурним корінням, акцентуючи на важливості пам'ятати про своє походження та зв'язок із землею.
У цій пісні звучить заклик до справжності, до природного способу життя, до віри у власні сили та безсмертя духу. Вона стимулює глибоку рефлексію про вічні цінності, про зв'язок поколінь, про важливість віри та єдності з природою. Ця пісня є виразом не лише особистісного духовного досвіду, але й ширшого, загальнолюдського пошуку сенсу життя та його непереможної сутності.