Пісня "Заручників не бере хто без духу той вмирає" виконавців PROBASS & HARDI, VovaZiLvova, переповнена глибоким символізмом та національним колоритом. У її основі лежить ідея незламності духу, вічного життя ідей та цінностей, які передаються з покоління в покоління. Слова пісні говорять про вічність існування, про те, що фізична смерть не може знищити те, що живе в душі народу.
У другій частині тексту автори образно зображають людину як храм, який є домом для духу, його очима, вухами, руками та ротом. Це символізує єдність людини з природою, культурою та історією свого народу. Таке порівняння підкреслює ідею, що кожна особистість є носієм і охоронцем унікальної спадщини.
Автори надають особливого значення природним образам, які є метафорами багатства та краси рідної землі. Плодоносний сад, яблука, виноград, зелена трава, живильний водоспад - це все символізує родючість, життєдайність та невичерпну енергію рідної землі. Вода в Чорному морі та дух Карпат виступають як символи нерозривного зв'язку з природою, яка підживлює національний дух.
Вислів "Тільки справжнє, тільки щире" підкреслює важливість справжності та щирості в житті кожної людини. Це заклик жити в гармонії з собою та світом, цінувати прості радощі та берегти те, що робить нас людьми. Пісня виражає ідею, що справжній дух народу не може бути знищений, і що кожна людина є важливою частиною цієї вічної цілісності.