Пісня "Ми приречені на розквіт" виконавців PROBASS & HARDI та VovaZiLvova переповнена символікою вічного життя, непереможності духу та глибокого зв'язку із природою. У ній міститься меседж про незламність і вічність життя, де виконавці підкреслюють, що справжня сутність людини ніколи не вмирає, а продовжує жити вічно. Ця ідея вічного життя виражена через повторення фрази "Не помрем... Ми ніколи не помрем", що слугує основою для всього тексту.
В другій частині пісні зосереджується на метафорі людини як невід'ємної частини природи. Співак описує себе як храм для духу природи, город, плодоносний сад, зелену траву і водоспад. Це підкреслює ідею гармонії із природним світом і власну роль у підтримці цієї гармонії. Порівняння себе з природними елементами, такими як вода в Чорному морі або дух Карпат, говорить про нерозривний зв'язок людини з природним світом, де людина є одночасно і створінням, і творцем.
Заключна частина пісні висвітлює ідею присутності та постійного руху вперед, "Я є всюди тут і зараз". Це вказує на важливість жити поточним моментом, відчуваючи свою єдність з усім навколишнім і вплив на нього. Виконавці закликають до усвідомлення своєї сили та місця у світі, наголошуючи на важливості живого спілкування з природою і використання цього зв'язку для особистісного росту та розквіту. Пісня є гімном життєвої сили, природної мудрості та внутрішньої гармонії.