Пісня "Сто років по тому і знов Україна в огні" виконавців VovaZilvova та Morphom порушує глибокі теми війни, особистого досвіду і національної ідентичності. Лірика відкривається з образів неба, яке охоплене вогнем, символізуючи війну та її вплив на внутрішній світ людини. Вогонь, що горить в серці автора, відображає непокої, що викликані військовими діями в країні, та неможливість залишитися осторонь подій.
Автор розмірковує про те, що, хоча він не перебуває безпосередньо в зоні бойових дій, війна все одно відбувається в його внутрішньому світі. Це підкреслює ідею про те, що конфлікт впливає на кожного громадянина, змушуючи переосмислити власні погляди та цінності. Слова пісні вказують на розділення суспільства з питань мови та ідентичності, але акцентує, що війна пробудила багатьох, змусивши їх відстояти свою країну і спільні цінності.
Посилаючись на тих, хто залишається непохитним у своїх переконаннях навіть під час конфлікту, пісня відображає внутрішній конфлікт між минулим і сучасним, між особистим і загальним. Автори висловлюють співчуття тим, хто опинився на вістрі цього конфлікту, згадуючи їх у своїх молитвах. Пісня є виразом солідарності з усіма, хто відчуває на собі наслідки війни, і водночас закликом до єдності та переосмислення власних ідентичностей заради спільного майбутнього.