Пісня відображає глибокі внутрішні переживання автора, які виникли на тлі воєнних подій в країні. Ліричний герой говорить про внутрішній конфлікт, який відчувається навіть поза зоною бойових дій. Він зазначає, що хоча фізично він не перебуває на війні, проте війна відбувається всередині нього, в його свідомості та почуттях. Це почуття викликане не лише безпосередньою загрозою та наслідками війни, але й глибокими культурними та ідентичнісними змінами, які вона спричиняє.
Пісня також торкається теми мовної ідентичності та її зміни під впливом воєнних подій. Автор згадує, що раніше вважалося нормальним існування двох мов у державі, але воєнні дії спонукали багатьох переосмислити своє ставлення до мови. Вибухи та смерті пробудили людей, спонукавши багатьох перейти на українську мову, хоча деякі все ще залишаються непохитними у своїх переконаннях. Автор зазначає, що ці люди також переживають внутрішній конфлікт, ведучи боротьбу самі з собою, і він згадує їх у своїх молитвах.
Таким чином, пісня є роздумами про внутрішній світ людини в умовах війни, про пошук власної ідентичності та значення мови в цьому процесі. Автор висвітлює, як зовнішні обставини впливають на внутрішній стан індивіда, змушуючи переосмислювати власні цінності та погляди. Пісня передає почуття тривоги, втрати, але й надії на зміни, які можуть привести до осмислення та прийняття власної культурної ідентичності.