Пісня "Насправді все не в 14ому розпочалось" від VovaZilvova та Morphom розгортає перед слухачем інтимну картину внутрішнього світу людини, яка живе в часи конфлікту, не беручи безпосередньої участі у бойових діях, але відчуваючи глибокий внутрішній резонанс з подіями, що відбуваються навколо. Ліричний герой зізнається, що хоча він фізично не знаходиться на війні, війна живе в ньому, в його серці та думках.
Перші рядки пісні занурюють у рефлексію про внутрішні відчуття, коли навіть уві сні не можна втекти від вогню, що палить зсередини. Цей вогонь символізує не лише болісну свідомість конфлікту, але й внутрішню боротьбу, пошук ідентичності та сенсу серед хаосу зовнішнього світу. Використання образу сну підкреслює, що відчуття війни проникає навіть у найпотаємніші куточки людської психіки.
Другий абзац розкриває глибші соціальні та культурні розколи, викликані війною. Згадка про дві мови, що співіснують у країні, та про те, як криза змусила багатьох обрати сторону, вказує на складність національної ідентичності в умовах конфлікту. Війна не лише між державами чи арміями, але й між ідеями, переконаннями та історичними наративами, що ведеться всередині кожної людини та всередині суспільства загалом.
Таким чином, пісня несе потужне емоційне навантаження, звертаючись до тем війни, особистої і колективної ідентичності, та внутрішнього конфлікту. Вона змушує задуматися над тим, як зовнішні обставини впливають на наше внутрішнє життя, і нагадує про те, що багато в чому війна є станом душі, який може тривати навіть тоді, коли безпосередні бойові дії відсутні.