Пісня "Мабуть загубились на кордоні пропаганди" Нікіти Кісельова розкриває тему втрати зв'язку та розуміння між людьми на тлі соціальних і політичних потрясінь. Починається вона з образу зимового дня, який малює атмосферу холоду та віддаленості, символізуючи охолодження відносин між головними героями. Згадка про бетонні стіни, що тремтять, може символізувати як фізичні, так і метафоричні бар'єри між ними.
У наступних рядках автор говорить про спроби зв'язатися з коханою, щоб поділитися новинами, що є свідченням бажання зберегти зв'язок незважаючи на зовнішні обставини. Однак ці спроби виявляються марними, і в той же час підкреслюється важливість простих людських радощів, як от спілкування з коханою особою, яке затьмарюється суспільною ситуацією.
Згадка про міста, що розводяться між людьми, та листи про кохання, що не доходять до адресата через "кордон пропаганди", символічно вказує на розрив, спричинений масовою інформацією та ідеологічними розбіжностями. Це веде до відчуження і втрати теплих почуттів, які зображені через образи розсипаних доміно та втрачених обіймів і поцілунків.
Таким чином, пісня зображує сумну історію розлуки та нерозуміння між людьми, які стають жертвами зовнішніх обставин та інформаційного шуму, що перешкоджає їхньому спілкуванню та взаєморозумінню. Це є виразом загальнолюдської проблематики збереження особистих зв'язків у світі, що швидко змінюється і де часто пріоритет надається не людським цінностям, а політичним і соціальним інтересам.