Пісня "В районі змерзлих річок" Нікіти Кісельова відображає глибоку емоційну історію, засновану на ностальгії, втраті та неможливості зберегти зв'язок між коханими через зовнішні обставини. У першому абзаці пісні вводиться образ холодної, зимової атмосфери, яка символізує віддаленість та самотність. Мовець згадує спроби зв'язатися з коханою, щоб поділитися новинами, які відображають потребу в спілкуванні та збереженні зв'язку.
Далі текст пісні набуває більш інтимного характеру, описуючи місячну, зоряну ніч, яка викликає образи краси та романтики. Проте, ця краса контрастує з реальністю розлучення коханих, де фізична та емоційна близькість стають недосяжними. Використання образу "мости розводять" метафорично підкреслює розрив між ними, а "обіцянки розлетілися як квіточки лаванди" підсилюють відчуття втрати та розчарування.
В кульмінаційній частині пісні відчуття втрати стають ще гострішими. Листи про кохання, що не досягли адресата, символізують збій у спілкуванні та віддалення, яке викликане зовнішніми силами, зокрема "на кордоні пропаганди". Таке формулювання може вказувати на соціальні, політичні або культурні бар'єри, що впливають на особистісні стосунки. Завершення пісні зосереджується на внутрішньому відчутті охолодження та відсутності близькості, порівнюючи емоційну дистанцію з охолодженим вином, що слугує потужним образом для підсумування загального настрою пісні. В цілому, пісня є роздумом про складність збереження любові та зв'язку в умовах зовнішньої втручання та емоційної відчуженості.