Пісня "Ми завжди будем маленькими" виконавця Потапа торкається глибоких емоційних струн, присвячуючись непорушному зв'язку між матір'ю та дитиною, який зберігається на все життя. Ліричний герой звертається до своєї матері з проханням про прощення за те, що він не завжди міг віддати їй стільки часу та уваги, скільки вона заслуговувала. Пісня з глибокою ностальгією згадує моменти дитинства, коли мати турбувалася про свою дитину, обіймаючи її втомленими, але ніжними руками, і заспокоюючи казковою колисковою.
Пісня підкреслює, що незалежно від досягнень у житті та віку, ми завжди залишаємось маленькими дітьми для наших матерів, які безмежно нас люблять та піклуються про нас. Вона закликає цінувати моменти, проведені з матір'ю, і нагадує про важливість підтримки та розуміння в сімейних стосунках. Через музичну композицію та ліричні образи пісня передає важливість батьківської опіки та любові, яка керує нами протягом усього життя, підкреслюючи, що наші батьки завжди з нами, навіть коли вони не поруч.
В останніх рядках пісня набуває більш емоційного та особистісного характеру, де ліричний герой просить матір залишатись з ним, підтримувати та направляти у житті. Це виявляє глибоку потребу в материнському захисті та пораді, незалежно від віку та досягнень. Пісня нагадує про незамінну роль матері в нашому житті та про те, що любов та взаєморозуміння є фундаментом, на якому будується наше щастя. Це зворушливий нагадування про те, що відносини з матір'ю є одними з найважливіших у нашому житті, та заклик цінувати кожну мить, проведену разом.