У цій пісні Уляна Шуба виражає біль і розчарування від завершення кохання, яке, здавалося, могло тривати вічно. Вона починає з рефлексії про приказку, що кохання триває три роки, що натякає на природний кінець їхніх відносин. Зі слів виринає образ зміни - повільніші кроки, що символізують згасання почуттів і втрату інтересу один до одного.
Тема пісні зосереджується на внутрішній боротьбі та рішенні піти, що є складним, але необхідним кроком. Артистка описує, як збирає свої речі для "останньої втечі", що є метафорою завершення відносин та спроби покинути біль і порожнечу, що залишились після розставання. Це рішення показує її втому та відчай, а також визнання, що продовжувати відносини вже неможливо.
Використання повторюваних слів "зруйновані, зруйновані" підкреслює кінцевість їхнього союзу та глибину їхнього розчарування і втрати. Цей рефрен слугує як ехо їхнього минулого щастя, яке тепер перетворилося на попіл. Пісня передає емоційний біль, що супроводжує процес відпускання та пошук власного шляху після розриву.
Завершальні лінії про порожнечу та сонце, що сіло, символізують кінець дня для їхніх відносин та надію на новий початок після темряви. Ця пісня є відображенням болючого, але необхідного процесу прощання та початку нового етапу в житті.