Ця пісня передає глибокі почуття та думки, що виникають у контексті сучасного світу, де люди часто відчувають себе ізольованими та незрозумілими, незважаючи на постійне спілкування в соціальних мережах. Виконавці зображують себе як осіб, що знаходяться на краю прірви, балансуючи на канаті, що символізує непевність і ризик сучасного життя. Вони говорять про пошуки балансу та сенсу в цьому хаотичному світі, незважаючи на соціальні контрасти між бідними та багатими.
Подальші рядки пісні відкривають образ, де автори співставляють себе з водолазами на дні, яким перешкоджають акули – це може символізувати перешкоди та виклики, які не дають людині відчути себе вільною або досягнути бажаного спокою та щастя. Вони говорять про непереможність духу та бажання зберегти внутрішнє світло, незважаючи на зовнішні негаразди та бурі.
Останні рядки пісні несуть у собі надію та прагнення до свободи, порівнюючи людей з птахами, яким лише потрібно розправити крила, щоб злетіти. Це метафора волі та можливості подолання обмежень, які накладає на нас суспільство або обставини. Пісня закликає до пошуку особистісного щастя та свободи, нагадуючи про те, що деінде, поза проблемами та "зливами", можна знайти мир та радість, подібно до дітей.