Пісня "По лезу, як по краю" у виконанні гурту AVIATOR відображає глибокі емоційні переживання та внутрішній конфлікт особистості. У перших рядках твору згадується метафора танення дня, яка символізує зникнення чогось важливого і невідворотність змін. Герой пісні відчуває себе обмеженим, йому здається, що простору без певної особи йому не вистачає, що вказує на глибоку прив'язаність до неї.
Далі в тексті йдеться про спробу героя йти за цією особою, незважаючи на всі ризики, які це несе ("По лезу, як по краю"). Ця дія може символізувати готовність ризикувати власним благополуччям заради близькості з коханою людиною. Проте герой зізнається, що його почуття не є любов'ю, а радше манією, нав'язливою ідеєю, яка обіймає його цілком. Мова йде про суміш словесної манії та магії, що затягує його глибше в ці відносини, які він насправді розуміє як шкідливі.
В кінцевій частині пісні піднімається тема болю та неможливості терпіти цей стан далі. Герой визнає, що шлях, яким він йде за цією особою, веде його не туди, куди він насправді прагне. Це підкреслює ідею самопізнання та розуміння власних помилок, а також здатність відрізнити нав'язливе почуття від справжньої любові. Пісня залишає слухача перед обличчям глибоких емоційних роздумів про природу любові, пристрасті та особистої зрілості.