У пісні "Кожен раз клянусь що не повернусь" виконавця KHAYAT розкривається тема болючих спогадів, нездатності відпустити минуле та внутрішньої боротьби з власними почуттями. Артист описує ситуацію, коли, незважаючи на бажання забути і відійти від минулих відносин, він не може цього зробити. Обіцянки собі "не повертатись" не втримують його від занурення в спогади та емоції, які все ще жевріють у ньому.
Відчуття важкого тягаря, який він несе, не дає йому спокою, а спогади продовжують палати в його душі. Це пісня про внутрішній конфлікт та спроби впоратися з ним, про тяжіння до минулого, яке, здавалось би, вже не має влади над серцем, але все одно знаходить шлях, щоб повернути туди знову.
Метафори осені та листопаду, що з'являються в тексті, символізують зміну, втрату та ностальгію по тому, що вже неможливо повернути. Вони відображають плин часу та зміни, які відбуваються з людиною під впливом досвіду. "Листя ржавіє, тремтить" може означати старіння спогадів та їх втрату яскравості, але водночас і неминучість повернення до них.
Питання "Де ти?" є кульмінацією цієї внутрішньої драми, висловлюючи бажання знайти або відновити зв'язок з минулим, можливо, з кимось конкретним, хто залишив відбиток у житті ліричного героя. Водночас, звернення до "абонента" підкреслює відчуття віддаленості та неможливості встановити справжній зв'язок.
Таким чином, пісня є виразом складного внутрішнього світу людини, що стоїть перед обличчям своїх спогадів та емоцій, намагаючись знайти спокій і прийняття в собі, але все ще піддавається впливу минулого. Вона розкриває універсальну історію про пошук себе, про примирення з минулим та про складність людських емоцій.