У цій пісні KHAYAT висловлює глибокі емоції, пов'язані з переживанням розриву відносин і нездатністю повністю відпустити минуле. Слова "Кожен раз клянусь, що не повернусь" вказують на боротьбу внутрішнього "я" із спокусою повернутися до колишньої любові, незважаючи на біль і розчарування, які ці відносини приносили. Фраза "Непідйомний груз" символізує важке емоційне навантаження, яке автор несе після розставання, відчуваючи себе обтяженим спогадами та незавершеними почуттями.
У другому куплеті "Я блукаю і плекаю кожну мить" розкривається туга за минулим та спроби зберегти у пам'яті хороші моменти, що їх об'єднували. Образ осені, яка "знає все заздалегідь" і листя, що "ржавіє, тремтить", метафорично передає відчуття змін, втрати та неминучості прощання з минулим.
Припев "Не кружи-кружи, друже листопад" можна інтерпретувати як звернення до часу, що несе зміни, із проханням зберегти особисті таємниці та спогади, які залишились від відносин. Водночас, це бажання повернутися до "розгаданих сюжетів", до часів, коли все було зрозуміло і щасливо. Фінальні рядки, що повторюють "Де ти? Де ти?" виражають постійний пошук, невизначеність і сподівання зустріти колишню любов, щоб знову відчути зв'язок, який був втрачений. Пісня в цілому зображує боротьбу між розумом, який прагне рухатися вперед, і серцем, що не може відпустити минуле.