Ця пісня глибоко торкається теми витривалості та переживання важких часів. Вона ставить запитання про кількість випробувань, які людство мусить пережити до приходу весни у своєму найширшому значенні – як символу відродження, надії та нового життя. Автор рефлектує на тему страждань, використовуючи образи холоду, вибитих вікон, поранень від весни, що символізують боротьбу та біль.
Відповідь на ці запитання описана через образи, які мають глибоке символічне значення: зморшки на чолі, що символізують життєвий досвід та тяжкість пережитого; білі мальви в пам'яті, які можуть символізувати чистоту та невинність втрат; і сліз матерів, що нагадують про глибоку емоційну біль та жертви.
У другій частині пісні знову повторюються запитання про кількість випробувань, але з акцентом на природу – горлиці, ясені, дуби, що можуть представляти непорушність та відновлення. Це нагадування про циклічність природи та життя, де після зими завжди приходить весна, незважаючи на всі труднощі.
Загалом, пісня спонукає задуматися про непереможність духу та віру в краще майбутнє, незалежно від того, скільки випробувань нам доведеться пережити. Вона відгукується глибокою вірою в життя, що продовжується та перемагає, попри все.