Пісня "Скільки ще вирветься тих дубів" відомого українського гурту Океан Ельзи надихає на роздуми про витоки і наслідки війни, про її вплив на людські долі та природу. Текст пісні переплітає образи природи із людськими емоціями, використовуючи їх як метафору нескінченної боротьби і втрат, що приходять з кожним новим конфліктом.
Автор задає риторичні запитання про кількість холоду, вибитих вікон, поранень об весну і виставлених ікон, які символізують біль, втрату і спустошеність, що залишають після себе воєнні дії. Ці запитання ніби шукають відповідь у майбутньому, але водночас відображають глибокий біль минулого і сьогодення.
"Моя відповідь виткана зморшками на чолі" - ці слова символізують, що відповіді на ці питання вже відбилися на обличчях людей, їхніх переживаннях і втратах. Образи "вишита в пам'яті білими мальвами" та "кована із сліз матерів" підкреслюють глибину смутку і жалоби, яка пронизує серця тих, хто втратив рідних і близьких.
Питання про спів горлиці, теплі дні, ясени, що поколюються від свинцю, і дуби, які вириваються, підсилюють образи страждань природи, яка також стає жертвою людської жорстокості. Така лірика нагадує, що війна залишає рубці не тільки на людських серцях, але й на обличчі землі.
У підсумку, пісня є потужним закликом до роздумів про ціну війни та важливість миру для майбутніх поколінь. Через біль і страждання, які передаються через метафори та образи, слухачі мають можливість глибше замислитися над тим, як конфлікти впливають на життя кожної людини та на природу, яка нас оточує.