Пісня "Хочеться лиш мовчки кричати із заплющеними очима" виконавців Женя і Катя відображає глибокі емоції та переживання, викликані втратою минулого та спогадами про юність. Автори через образ розваленого міста малюють аналогію до втраченої молодості та нездійснених мрій. Це міст, що символізує зв'язок між минулим та теперішнім, зруйновано, а з ним і частина особистості, пов'язана з юністю.
Пісня торкається теми внутрішньої самотності та боротьби зі спогадами, що не дають спокою. "Зі мною усе гаразд, просто хотів побути на самоті" - цей рядок відображає бажання автора відокремитися, щоб зрозуміти власні переживання та змиритися з минулим. Внутрішній конфлікт, коли "краще по-швидше усе забути", але "не дає щось всередині", підкреслює складність відпускання минулого та боротьбу з власними демонами.
У пісні присутній мотив пошуку світла у темряві, символізований зорею, яка "палатиме для нас". Це вказує на надію та можливість знайти щось постійне та вічне серед змін і втрат, що супроводжують життя. Автори закликають знайти в собі сили долати темряву, спираючись на ті рідкісні моменти ясності та світла, які здатні освітлити шлях уперед.
Таким чином, пісня стає рефлексією про втрату, самотність, боротьбу з внутрішніми демонами та пошук світла серед темряви. Вона відображає універсальний досвід переживання змін у житті та пошуку сенсу попри втрати та розчарування.