Ця пісня виконавця Olivan занурює слухача у світ глибоких емоцій та роздумів про любов, втрату та самопізнання. У перших рядках автор висловлює біль та замішання через нездатність полюбити когось після певної людини. Це створює відчуття глибокої емоційної прив'язаності, яка залишається непереборною навіть із часом.
Основний мотив пісні - це парадокс людських взаємин, де ми часто прагнемо отримати віддачу від тих, хто нас ігнорує, в той час як ми не цінуємо тих, хто щиро до нас ставиться. Цей контраст підкреслюється повторенням фрази про любов до тих, хто нас не любить, і байдужість до тих, хто нас любить. Це вказує на складність людських емоцій та відносин, де ідеальний баланс часто залишається недосяжним.
Автор також торкається теми внутрішньої боротьби та самопізнання через метафору "тернистого шляху", яку кожен має пройти. Це символізує життєвий досвід, який формує наші почуття, вчить нас цінувати справжні емоції та вчиться приймати втрати.
В останній частині пісні висловлюється побоювання стати "попелом", що може символізувати страх зникнення без сліду, втрати сенсу життя чи особистої ідентичності через нездатність повноцінно любити та бути любленим. Це підсилює основну думку про важливість знаходження гармонії у взаєминах та самоакцептації. Ця пісня - глибокий роздум про непрості аспекти людських відносин, самотності, пошуку любові та самоприйняття.