Пісня, яку виконує MAX BARSKIH, зачіпає глибокі емоційні теми та людські взаємини. Вона ставить під сумнів рішення довіряти людям, які не заслуговують на це довіру, вказуючи на те, що такі особи, зазвичай, кохають лише себе і їхнє оточення часто страждає від їхніх дій. Автор згадує про "важкі дитячі травми", які можуть пояснити, чому ці люди поводяться таким чином, наголошуючи на передачі болю від однієї особи до іншої.
У другому абзаці пісні порушується питання про необхідність давати другий шанс таким людям, оскільки історія схильна повторюватися, залишаючи лише втому та страждання. Зауваження про "епідемію страждань" підкреслює шкідливий вплив токсичних відносин на життя людини.
У рефрені пісні йдеться про силу особистої стійкості та необхідність забути біль, не тримаючи його всередині себе. Виконавець закликає не здаватися перед обличчям труднощів та емоційного смутку, зазначаючи, що іноді краще залишитися на самоті, ніж бути в компанії "з кимось зайвим". Посилання на "плач уночі" та "завтра буде сонце" символізує надію та можливість нового початку, закликаючи відпускати минуле та відкриватися новим стосункам і знайомствам.