У цій пісні виконавець MAX BARSKIH торкається глибоких емоційних тем і викладає своє бачення токсичних відносин. Він задає риторичне питання про те, чому люди продовжують довіряти особам, які не заслуговують на цю довіру, тим, хто завжди дбає лише про себе, підкреслюючи, що така поведінка може бути результатом невирішених травм дитинства. Артист розмірковує про циклічність болю та страждань, що повторюються, коли люди дають "мудакам" другий шанс, попереджаючи, що це лише призведе до подальшої емоційної втоми.
Далі у пісні піднімається тема особистого вибору та сили волі. Артист закликає не здаватися під тягарем смутку та зневіри, а натомість зберігати власну гідність і цінності, навіть якщо це означає залишитися наодинці. Він наголошує на важливості особистісного росту та вмінні прощати себе і інших, підкреслюючи, що іноді самотність може бути кращою, ніж бути в оточенні тих, хто приносить лише біль.
У заключній частині пісні лунає оптимістичне повідомлення про надію та відновлення. Виконавець закликає слухача не плакати і вірити у краще майбутнє, нагадуючи, що після ночі завжди настає світанок. Він заохочує забути минуле та рухатися вперед, підкреслюючи, що зміни можуть принести нові можливості для щастя та виконання мрій. Ця пісня є закликом до самопізнання, відпускання минулого та віри у світле майбутнє, незважаючи на усі перешкоди.