Пісня "Знаєш кохання це ще не любов не той хто в камеру попав" у виконанні DOVI & SKOFKA занурює слухача в роздуми про монотонність повсякденного життя та цінність кожної миті. Використовуючи образ темних вечорів і втомленого повернення додому, автори наголошують на рутині, яка змушує кожен день здаватися невідрізним від попереднього. Ця повторюваність, незалежно від змін у світі чи катастроф, що метафорично "топлять часи у морі", підкреслює безпорадність перед лицем часу, який невпинно тече.
Водночас, у фрагменті про цінування кожної хвилини, криється заклик до слухача не втрачати жодної миті життя, оскільки вона неповторна і не підлягає повторенню. Ця частина пісні розкриває глибший зміст про проживання життя повноцінно та з усвідомленням того, що кожен день є унікальним і може принести щось нове та цінне. Таким чином, пісня стає нагадуванням про важливість жити тут і зараз, не дозволяючи рутині поглинати сенс існування. Так, "Знаєш кохання це ще не любов не той хто в камеру попав" стає не просто музичним твором, а філософським роздумом про цінність часу, любові, та життя в цілому.