У цій пісні виконавці DOVI & SKOFKA звертаються до теми повсякденної рутини та цінності часу. Вони описують, як вечорами, втомлені, ми повертаємось додому, і як кожен день, незважаючи на наші зусилля чи бажання, стає просто черговим повторенням попереднього. Ця частина пісні підкреслює монотонність та одноманітність життя, яке може здатися незмінним навіть у контексті всесвітніх змін чи катастроф.
Другий абзац пісні закликає цінувати кожну мить життя, адже час – це те, що ми не можемо повернути чи відтворити. Зауваження про те, що "кохання це ще не любов", можливо, підкреслює ідею про глибші відчуття та зв'язки, які вимагають часу, розуміння та взаємної поваги для розвитку справжніх емоцій і зв'язків. Таким чином, пісня не просто говорить про плинність часу, але й закликає глибше цінувати моменти та відносини, які ми маємо.