КажаннаНіхто Не Кличе Тебе На Чай Вином Обпікаєш Губи Твої Власні Руки

Пісня виконавця КАЖАННА носить глибокий емоційний відтінок, занурюючи слухача в історію особистісного досвіду, самопізнання та спроб впоратися з внутрішнім болем. Лірична героїня зображує себе як людину, що намагається зібрати власне "я" по частинах, ніби складаючи пазл. Цей процес символізує спроби відновлення після пережитих труднощів та емоційних перипетій. Згадка про посаджену квіточку на пустирі може символізувати надію, яка проростає на здавалося б безнадійному ґрунті власного існування.

Героїня пісні розмірковує про втрачений час, ілюзію його безмежності, яка руйнується з реалізацією самотності та порожнечі, символізованої пустою квартирою. Це веде до глибокого внутрішнього запитання про сенс та цінність минулих моментів, що, як здається, лише залишають рани та спогади, здатні завдавати болю.

Використання образів логіки, статики та математики, які не здатні допомогти в розумінні власних почуттів, підкреслює раціональну безсилість перед обличчям емоційної кризи. Крім того, згадка про "нестерпну граматику", яка "залізла в душу", може символізувати вплив слів та вчинків іншої людини, які залишили глибокий слід у серці ліричної героїні, що сприймається як біль та обмеження.

Пісня закінчується на ноті відчаю та відсутності руху вперед, що символізує стан затримки у болі та неможливість вирватися з порочного кола спогадів і переживань, які лише "ріжуть" душу. Це творіння не лише розкриває особистісні переживання ліричної героїні, але й нагадує про універсальну боротьбу з власними "демонами", пошук світла серед темряви власної душі.