Пісня "Наші спогади мене ріжуть" виконавця КАЖАННА відкривається образом людини, яка намагається зібрати себе докупи, неначе пазл. Це вже вказує на внутрішній біль та розбитість. Символізм посадженої квітки на пустирі може означати спробу знайти красу або надію в умовах спустошеності та втрати. Співак зазначає, що раніше здавалось, ніби часу достатньо, але потім настає пробудження у пустоті, яке символізує втрату або відсутність того, що колись надавало сенс.
У наступних рядках автор звертається до неможливості знайти розраду у логіці, статиці або математиці перед лицем особистісної кризи, акцентуючи на потребі у вилікуванні "хворих думок". Метафора "Твоя нестерпна граматика" може відображати біль від непорозуміння або конфлікту у стосунках, коли слова та дії іншої людини викликають емоційний дискомфорт. Образ "мотузки, яка зав'язала руки" говорить про відчуття безсилля та обмеженості, що накладається спогадами, які "ріжуть" автора.
У фінальній частині тексту розкривається тема болю та відчаю, що супроводжується метафорами нерухомості і застрягання в "чортовому колесі". Це може символізувати пастку постійного переживання болю від втрати або розриву стосунків, де кожна спроба зрушити з місця лише приносить новий біль. Пісня змальовує портрет емоційної боротьби, пошуків смислу та спроб зцілення серед руїн власного життя. Вона глибоко особистісна і водночас універсальна, дозволяючи слухачам віднайти в ній відгомін власних переживань.