Пісня "З обличчя іноді спада тая тая тая вода" у виконанні Alena Omargalieva занурює слухача у глибоку історію особистісних перетворень та емоційних коливань. Автор розповідає про свою внутрішню зміну, порівнюючи себе з рікою, що символізує потік життя та невпинність змін. Вибір стати як ріка, відмовившись від контролю та змінивши "свій пароль", метафорично показує готовність до нових викликів та бажання жити по-новому, незважаючи на крихкість існуючих реалій.
Тема втрати й прощання проходить через усю пісню. "Тая-тая-тая вода", що спадає з обличчя, стає символом смутку та відпускання, що іноді є невід'ємною частиною змін. Втрачаючи контроль та змінюючи своє життя, героїня пісні також втрачає зв'язок з минулим, що символізується у фразах про розбитий кришталь та втрачене відчуття приналежності до когось.
Натяк на спільне минуле та спогади, які залишаються непорушними навіть після розлуки ("Все, як раніше, на барі / Мене тримаєш губами"), підкреслює глибину відносин між персонажами пісні. Проте, завершальні слова "Та більше не твоя" вказують на остаточне розставання і незворотність змін, що сталися.
Співачка наголошує на невизначеності майбутнього ("Ніхто не знатиме / Що доля нам несе"), підкреслюючи, що попри всі втрати та переживання, життя продовжується, і кожна людина сама творець своєї долі. Таким чином, пісня є глибокою розповіддю про зміни, розставання, самопізнання та пошук сили для подолання труднощів.