У пісні "Трошечки зачекай… і я тобі подзвоню" виконавиці Насті Балог описується глибокий емоційний стан, в якому перебувають дві особи, розділені війною. Перші рядки вводять нас у атмосферу суму та роздумів, де головна героїня засинає під "ковдрою зірок" на просторах далекої Іспанії, тоді як її коханий, очевидно, перебуває на батьківщині, де йде війна. Ця метафора підкреслює віддаленість між ними, а також ностальгію та прихильність до рідної землі та улюбленого міста, які їх об'єднують навіть на відстані.
Основний рефрен пісні "Трошечки зачекай… І я тобі подзвоню" виражає надію на возз'єднання та мрію про майбутнє, де вони знову будуть разом у своєму рідному місті, "без куль і без вогню". Це говорить про сильне бажання пережити війну, зберегти любов та знову знайти щастя разом. Місто символізує не лише фізичне місце зустрічі, але й острів щастя, до якого вони обоє прагнуть повернутися.
У подальших рядках розкривається, що жінка знаходиться далеко за океаном, а чоловік – в полі бою. Образи "його пісні скидати кайдани заради волі" вказують на боротьбу за свободу, яку веде чоловік, тоді як жінка "рахує ночі і дні до перемоги", очікуючи кінця війни та їх возз'єднання. Це відображає загальнолюдські почуття сподівання, любові та віри у краще майбутнє, що залишаються незмінними навіть у найважчі часи. Пісня торкається тем відданості, витривалості та незламної надії, які є опорою для тих, хто знаходиться в розлуці через війну.