Пісня "Світ такий невагомий" від SOWA занурює слухача у глибоку рефлексію про співіснування індивіда зі світом навколо. У першому абзаці артистка звертається до світу з питаннями, що виражають її спрагу розуміння і бажання дізнатися його сутність, його страхи та мовчання. Це не лише прагнення пізнання зовнішнього, але й внутрішнього світу, інтеракція з яким викликає безліч емоцій і роздумів.
В наступній частині пісні слова "По моєму тілу стікає роса. Світ такий невагомий, його ніби нема" відображають вразливість і крихкість співачки, її сприйняття світу як чогось майже неосяжного і водночас дуже особистого. Образ роси підкреслює ефемерність моменту та ніжність відчуттів, що огортають її у взаєминах зі світом.
Далі вона згадує поради матері, які наголошують на необхідності бути обережною, не виходити за межі безпеки власного дому. Ці поради виступають символом обмежень, які накладаються на нас суспільством або самими собою, стримуючи наше прагнення до свободи та самовираження.
Завершується пісня повторенням звернення до світу, що акцентує на невпинному пошуку відповідей і глибокій зв'язку між індивідом та всесвітом. Авторка не залишається одна у своєму пошуку, натякаючи на присутність "голосів" світу, які супроводжують її, надаючи сили та впевненості у власному шляху. Це відображення внутрішнього діалогу та здатності знаходити опору у голосах минулого і порадах, що ехом відлунюють у наших серцях. Таким чином, пісня є глибоким роздумом про самотність, пошуки себе, зв'язок зі світом та важливість зворотного зв'язку з ним.