Пісня "Час летить і я ніби на місті" гурту Kolibri відображає глибокі емоційні переживання людини, яка розділена з коханою особою. Співак висловлює надію на те, що з часом вони знову будуть разом, а всі образи та рани, завдані словами, будуть зцілені. Згадка про аеропорт "Бориспіль" символізує місце зустрічі, пов'язане з щасливими спогадами або з надією на відновлення минулих стосунків.
Ліричний герой пісні поділяється своїми роздумами про час, який пройшов, і про те, як почуття, незважаючи на відстань і час, залишаються сильними та щирими. Він говорить про тугу за домом та бажання побачити "рідні очі", що вказує на глибоку прихильність та любов до когось, хто залишається вдома, можливо, в Україні. Водночас, відчуття болю та втрати підкреслюється згадками про "місце, де усе не знайоме" та "де своє кохання зустрів перший раз", що може свідчити про еміграцію або тривале віддалення від коханої особи та рідних місць.
Пісня стає вираженням універсальних почуттів ностальгії, віри в майбутнє та незламної надії на краще, де любов здатна зцілити рани та подолати будь-які перепони, пов'язані з часом та відстанню. Ліричний наратив спонукає слухача відчути силу любові, яка триває незважаючи на обставини, та здатність до пробачення та відновлення втрачених зв'язків. В цілому, пісня залишає в серці слухача нотки сподівань і мрій про зустріч із близькими людьми, з якими довго не бачились.