Текст пісні "Серед вітрин та засніжених вулиць" відображає глибокі емоції та переживання, які виникають через розлуку та очікування возз'єднання. Слова пісні розкривають історію людини, яка довгий час була віддалена від свого рідного дому та коханої особи, причому ця відстань наповнена не лише фізичним, але й емоційним болем.
Перший куплет і приспів висловлюють надію на майбутнє возз'єднання, яке стане можливим "настане той день". Це момент, коли рани "від слова" – можливо, непорозуміння, сварки або будь-які інші словесні конфлікти – нарешті загояться. Опис зустрічі в аеропорту "Бориспіль" символізує повернення до рідного дому, до коріння, до місця, де все починалось і де живуть найдорожчі серцю люди.
Другий абзац пісні продовжує тему роздумів про особисте життя та зміни, які з ним відбулись. Автор висловлює сум за втраченим часом і простором, "де усе не знайоме", але водночас це місце, "де своє кохання зустрів перший раз". Ця частина пісні акцентує на складнощах адаптації до нових умов життя та на тугу за минулим, яке вже не повернути.
Загалом, пісня є виразом глибоких особистісних переживань, які включають ностальгію, надію на майбутнє та біль розставання. Через метафору возз'єднання в аеропорту "Бориспіль" автор розмірковує про можливість нового початку та загоєння душевних ран. Пісня звучить як лист, наповнений особистими спогадами та роздумами, адресований коханій людині, із якою сподівається знову зустрітися.