Пісня "Лечу до себе додому але там більше нікого" виконавця Kolibri описує глибоке почуття ностальгії, втрати та сподівання на зцілення. Вона відображає емоційний стан людини, яка довгий час була відсутня вдома і тепер повертається, сподіваючись зустріти рідних, але усвідомлює, що нікого вже не застане. Текст пісні передає біль від розлуки з близькими, викликаний часом і відстанню, що розділяє.
У пісні говориться про очікування зустрічі "в Борисполі", що символізує надію на повернення до минулого, до часів, коли ще була можливість бачити рідних. Втім, попри бажання повернутися до корінь, реальність виявляється суворою – все змінилося, і те, що колись було домом, вже не може виконувати цю роль.
Співак згадує про "рідні очі", яких так довго не бачив, і про те, як змінилося місце, де він колись зустрів своє кохання. Тепер там лише біль і втрата, що наголошує на тему невідворотності змін та необхідності змиритися з втратами, які приніс час. Пісня відкриває простір для рефлексії над важливістю особистих зв'язків, пам'яті та спроб зцілення ран від минулого. Вона викликає роздуми про значення дому, не як фізичного місця, а як зібрання спогадів, любові та зв'язків, які ми носимо в серці.