Пісня "Очі мигдалеві, рідні всі далекі" виконавця NICHKA торкається глибоких емоційних станів, спричинених розлукою та війною. Автор звертається до моря як до давнього друга, виявляючи біль через його відсутність. Море символізує спокій, втрачену безтурботність і можливість відчувати себе зв'язаним із чимось величним і вічним. Водночас, його відсутність підкреслює почуття ізоляції та внутрішньої порожнечі, яку залишає війна.
У тексті пісні використовуються образи, що підкреслюють контраст між минулим і теперішнім. Згадки про "не ті касети" і "закрите небо" символізують змінену реальність, в якій звичайні радощі та зв'язки зі світом втрачені або перекроєні. "Склянки кришталеві" і "спалені шинелі" вказують на крихкість людського існування та насильство конфлікту. Водночас "очі мигдалеві" можуть символізувати красу та чистоту, що залишаються непохитними навіть у найтемніші часи.
Пісня висвітлює відчуття віддаленості від рідних і близьких, які стали "далекими" та "не теплими". Це відображає емоційний розрив, спричинений війною, коли фізична та емоційна близькість здається недосяжною. Звернення до моря як до друга, від якого болить відсутність, підсилює відчуття самотності та ностальгії за мирним життям, що було колись.
У цілому, пісня є виразом глибокої туги, втрати та надії на повернення до часів, коли світ був спокійніший і безпечніший. Вона відображає спроби знайти втіху в спогадах та уявленнях про краще майбутнє, незважаючи на біль та випробування сьогодення.