Пісня "Бо свято вірила в любов яка того не варта" у виконанні Каті Качановської занурює нас у глибоко особистісний і емоційний світ співачки, де вона розповідає про біль і розчарування внаслідок невдалого любовного зв'язку. Вона зображує картину прощання без драматизму та зайвого пафосу, демонструючи силу та волю до самостійності, коли вирішує "піти сама", не "склавши речі", але з символічним жестом – надягнувши на плечі піджак коханого як згадку про минуле.
У другому куплеті авторка розкриває метафору розходження доріг, що нагадує кораблі, які заблукали у морі. Це виражає віддаленість та втрату спільного курсу в їхніх відносинах. Незважаючи на відсутність фізичного болю, співачка малює образ внутрішньої боротьби та туги за минулим, коли вони "летіли на червоне світло" ігноруючи всі попередження та ризики.
Описана історія – це подорож через власні відчуття, від розставання до моментів ностальгії за спільно проведеним часом. Попри гіркоту розлуки, у пісні звучить мотив осмислення та прийняття, вказуючи на те, що досвід, навіть болісний, є важливою частиною життєвого шляху. Ця пісня – це вираження особистої сили через прийняття втрати та відпускання минулого з надією на нові починання.