У цій пісні Катя Качановська розповідає про болісне розставання і внутрішній конфлікт, який виникає внаслідок цього. Вона описує відчуття, коли любов перетворюється на біль, і неможливість продовжувати стосунки, що стають джерелом страждань. Початок пісні символізує відвагу залишити минуле заради майбутнього, незважаючи на глибокі емоційні зв'язки. Використання метафори з одяганням піджака коханої особи на плечі вказує на спробу зберегти щось із минулого, але при цьому робити крок вперед.
Далі артистка говорить про відчуття втрати та пустоти, які супроводжують розрив. Вона порівнює їхні шляхи з кораблями, що розійшлися в морі, символізуючи величезну дистанцію між ними, що стала непереборною. Цей образ підкреслює ізоляцію та самотність, які відчуває людина, коли втрачає близьку особу. Пісня також згадує про неможливість повернути те, що було втрачено, і про те, як спогади про щасливі моменти перетворюються на біль при згадці про них.
У фінальній частині Качановська висловлює рішучість змиритися з реаліями розставання, незважаючи на глибоку прихильність та любов, які все ще жевріють у її серці. Вона говорить про складання "карт" у грі, що вони обоє грали, що є метафорою припинення спроб зберегти відносини, які вже не приносять щастя. Таким чином, пісня є роздумом про складність відносин, процес примирення з їхнім завершенням і про пошук сили йти далі, незважаючи на біль розлуки.