Пісня "Дивлюсь назад" від українського гурту Boombox розповідає про буденність і рутину повсякденного життя, яка, однак, переплітається з глибокими особистими переживаннями і відчуттями. Текст пісні передає атмосферу звичайних днів, які зливаються в один безкінечний цикл "день як день, ніч як ніч", підкреслюючи монотонність і повторюваність. Однак у цій буденності є місце і для теплих людських емоцій – очікування, коли хтось повертається додому, стає яскравою ниткою, що проходить через весь текст.
Згадка про "хтось бананами гамує втому" може символізувати спроби знайти якийсь простий, але ефективний спосіб побороти втому та знайти втіху у маленьких радостях життя. Водночас, персонаж, який "в метро втикає" і той, хто "біля вікна тебе чекає", підкреслюють контраст між зовнішнім світом, сповненим безліччю людей і їхніми історіями, та інтимним простором домівки, де чекає кохана особа.
Опис подорожі героя "поруч тими ж дворами" та його потенційний погляд на "третій поверх зліва" відображає тугу та надію, що існує у серці того, хто чекає. Цей момент символізує важливість звичайних речей у житті, які можуть приносити щастя.
Останні рядки пісні "Вона одна, вона одна / Сидітиме біля вікна до темна / Гукатиме тебе й мене" говорять про універсальність відчуття самотності та очікування. Вони відображають сподівання та розчарування, які можуть супроводжувати людину, що чекає на повернення коханого. Ця пісня – це не лише розповідь про повсякденну рутину, але й глибокий занурення у світ особистих емоцій та почуттів, що залишаються за кулісами звичайного дня.