Пісня Артема Лоіка відображає критичне бачення суспільних проблем через метафори та образи. Вона починається з зображення ситуації, де люди сподіваються на успіх у корпоративному світі, але насправді стають жертвами використання з боку влади та великого бізнесу. Це виражено через образ "роздягання королів", що символізує експлуатацію.
Далі йдеться про тих, хто не хоче бути частиною цієї корумпованої системи, порівнюючи їх з "людьми-кораблями", що тонуть у "океані-борделі". Вони прагнуть врятуватися, не бажаючи "тонути з отими непотрібними людьми-кораблями", але їхній єдиний вихід - "намутить скоро б лями", тобто швидко заробити гроші, щоб вижити в цій системі.
Таким чином, пісня висловлює розчарування в сучасному суспільстві та його цінностях, де виживання та успіх часто вимагають моральних компромісів і ведуть до втрати ідентичності та цінностей. Автор використовує образну мову та метафори для вираження глибокого занепокоєння станом суспільства та його майбутнім.