Артем ЛоікБо Не Хочеться Тонути З Отими Непотрібними Людьми Кораблями

Пісня Артема Лоіка "Бо не хочеться тонути з отими непотрібними людьми-кораблями" порушує тему соціальної критики та внутрішньої боротьби індивіда зі стереотипами та системою. У перших рядках автор висміює поверхневість сучасних корпоративних вечірок та гулянок, де люди намагаються втекти від реальності, вдаючись до легковажної поведінки. Метафора "люди-кораблі", які тонуть у "океані-борделі", підкреслює безвихідь та втрату сенсу, коли людина виявляється зануреною в середовище, що спонукає до морального занепаду.

Далі Лоік зображує зусилля індивіда вибратися з цього "океану", збираючи "недокубки" свого життя, щоб знову набути цілісності. Спроба відмовитися від "непотрібних людей-кораблів" символізує прагнення до автентичності, відкидання поверхневих цінностей та пошук глибинного змісту в житті. Фраза "намутить скоро б лями" відображає іронію щодо постійного бажання людей знайти легкі шляхи для досягнення успіху, ігноруючи моральні аспекти.

На завершення, рядки про риму, як бісер, що накидається на мозок, можуть символізувати зусилля поета викликати у слухача рефлексію, змусити його задуматися над власним життям, цінностями та виборами, які ми робимо кожного дня. Пісня є закликом до самоаналізу, відкидання нав'язаних суспільством шаблонів та пошуку власного шляху в житті.