Артем ЛоікЯ Співак Безконтактний Співак Безконтрактний

Пісня Артема Лоїка "Я співак безконтактний, співак безконтрактний" має глибокий сенс та відображає критичне ставлення автора до сучасної соціальної та культурної реальності. У приспіві висміюється поверхневість і комерціалізація мистецтва, де музика стає лише розвагою для високопоставлених осіб на корпоративах, замість того, щоб нести глибший зміст.

Подальший текст пісні розгортає алегорію, порівнюючи суспільство з океаном, де "люди-кораблі" потопають у своїх проблемах, але все ще прагнуть "намутити скоро б лями", тобто швидко заробити. Це відображає загальну жадібність та егоїстичні прагнення в суспільстві, де цінності та мораль відходять на другий план.

Артем Лоїк через свою творчість закликає до переосмислення цих понять, використовуючи музику як засіб для вираження своїх думок та почуттів. Він критикує суспільну систему, яка цінує матеріальне над духовним, і закликає до більшої уваги до людських цінностей та автентичності в мистецтві. Пісня є виразом пошуку справжньої ідентичності та відмови від масової культури, що нав'язується.