Артем ЛоікРоздягають Як Завжди Нас Голі Королі… Вибачай Кузьма Та Тонуть Люди Кораблі

Текст пісні Артема Лоіка містить глибокий сенс та критику сучасного суспільства. У приспіві зображується метафора, де "голі королі" символізують владу або еліту, що маніпулює та експлуатує простих людей, образно "роздягаючи" їх, позбавляючи всього. Фраза "вибачай, Кузьма, та тонуть «люди-кораблі»" може бути вшануванням пам'яті Кузьми Скрябіна, відомого українського музиканта, який часто висловлювався проти соціальної несправедливості, та одночасно підкреслює безвихідь та відчай людей, які знаходять себе у складних життєвих обставинах.

Далі пісня переходить до опису "океану-борделі", що може символізувати хаотичний та корумпований світ, де залишаються лише "шлюпки" - люди, що намагаються вижити у цьому безладі, збираючи "недокубки" свого життя, намагаючись знайти щастя чи спасіння у цьому хаосі. Вислів "не хочеться тонути з отими непотрібними людьми-кораблями" вказує на бажання дистанціюватися від токсичних або негативних елементів суспільства, прагнення до самозбереження та самоідентифікації в умовах загального розпаду моральних цінностей.

Заключний рядок, де говориться про "намутить скоро б лями", може відображати іронічне ставлення до спроб збагатитися або досягти успіху в умовах загальної корупції та морального релативізму. Це вказує на критику суспільства, яке втратило орієнтири та занурене в пошуки швидкого успіху, часто ігноруючи етичні стандарти.

У цілому, пісня висвітлює складність сучасних соціальних відносин, викриваючи негативні аспекти влади та суспільної моралі, водночас закликаючи слухача до рефлексії над власним місцем у цьому світі та можливостями для позитивних змін.