Артем ЛоікІ Цей Акт Мимо Такту Так Літературний Теракт Мій

Текст пісні Артема Лоїка видається як глибоке роздумування над суспільними проблемами, які зображені через метафору океану-борделю, де люди-кораблі намагаються вижити серед соціальних бур і несправедливості. Пісня починається з вираження фрустрації щодо повторюваності і банальності, яка часто зустрічається у масовій культурі і музиці, символізуючи цим "приспів у голові", який важко вигнати.

Приспів пісні натякає на невдоволення автора поверхневістю суспільства, де навіть високопоставлені особи (мери та голови) займаються лише поверхневими розвагами. Метафора "роздягають нас голі королі" може вказувати на маніпуляції та експлуатацію простих людей з боку влади чи еліт.

Далі пісня переходить до образу "океану-борделю", де залишаються лише "шлюпки" - ті, хто виживає, намагаючись зібрати "недокубки" свого життя, прагнучи віддалитися від "непотрібних людей-кораблів". Це виражає прагнення до особистісного зростання та відкидання токсичного оточення, яке заважає розвитку.

Закінчується пісня на ноті рефлексії та самовираження через музику, де автор зіставляє риму з бісером, що накидається на мозок. Це символізує творчий процес як спосіб боротьби зі стереотипами та поверхневістю, що панує у суспільстві. Пісня є закликом до глибшого розуміння життя, відкидання банальності та пошуку справжнього сенсу існування.