Артем ЛоікРоздягають Як Завжди Нас Голі Королі…

Ця пісня Артема Лоіка відображає критику сучасного суспільства та його недоліки. Приспів звертає увагу на поверхневість та лицемірство, що часто проявляються у вигляді банальних розваг на корпоративах, де важливі особи вдають, що цінують прості задоволення, але насправді за цими діями стоять корисливі інтереси. "Роздягають як завжди нас голі королі" може символізувати, як владні структури маніпулюють звичайними людьми, використовуючи їх для власних цілей, не зважаючи на їхні потреби чи почуття.

У другому куплеті йдеться про байдужість та самотність людей, які потрапили у вир соціальних проблем і морального занепаду, який у пісні символічно називається "океаном-борделем". Фраза "не хочеться тонути з отими непотрібними людьми-кораблями" відображає бажання вирватися з цього кола, не бути частиною системи, яка змушує людей відчувати себе безвартісними чи зайвими. Згадка про "намутить скоро б лями" вказує на спроби людей знайти швидке, але часто недалекоглядне рішення своїх проблем, шукаючи легкі шляхи до успіху чи визнання.

Загалом, пісня носить глибокий соціальний підтекст, критикуючи поверховість суспільних відносин, самотність і відчуженість людей у сучасному світі, а також показуючи їхнє бажання змінити ситуацію, хоча і не завжди розуміючи, як це зробити правильно. Лоік використовує свою музику як засіб для висловлення незадоволення та заклику до роздумів про цінності та ідеали, які ми обираємо.