Пісня Максима Бородіна "Нехай не раз ще впаду встану знов" виражає глибокі почуття вдячності та любові до особи, яка змінила життя виконавця на краще. Вона розповідає про перетворення скептицизму щодо любові на щиру віру в неї завдяки впливу цієї особи. Початкові рядки пісні наголошують на тому, що до зустрічі з цією особою, виконавець не розумів справжнього значення любові та сенсу життя.
У наступних абзацах тексту мовиться про подолання труднощів та болю, які обоє пережили, підкреслюючи, що їхні окремі шляхи злетілися в один, дозволивши виконавцю "піднятися на поверхню" зі стану відчаю, в якому він перебував до їхнього знайомства. Це підкріплює ідею про те, що любов може вилікувати та об'єднати серця, навіть якщо до цього вони були зламані.
Кульмінаційні рядки пісні підсумовують основну думку: завдяки цій особі, виконавець не лише знайшов віру в любов, але й зміг знайти сенс у житті, що раніше здавався йому недосяжним. Фраза "Нехай не раз ще впаду — встану знов" символізує непохитну віру виконавця в те, що він зможе подолати будь-які перешкоди з підтримкою своєї коханої, яка надає йому сили та натхнення, подібно до того, як крила дають птахам змогу летіти. Таким чином, пісня є виразом глибокої вдячності та любові, які перетворюють життя на краще.