Пісня DOVI "Ми лишились вдвох" відображає ніжні та теплі спогади про моменти, проведені разом із коханою особою. Ліричний герой згадує час, коли вони стояли на балконі напівголі, згадуючи тепло тих моментів, незважаючи на холодне навколишнє середовище. Він тримав її долоні, щоб вони не охололи, символізуючи бажання зігріти та захистити її від будь-яких негараздів. Сніг, що падав до їхніх босих ніг, підкреслює контраст між зовнішнім холодом та внутрішнім теплом їхніх почуттів.
Далі пісня переносить нас у кімнату ліричного героя, де панують різні погодні умови в залежності від того, чи вони разом чи ні. Коли вони не разом, у кімнаті панують дощ та вітер, що символізує смуток та пустку. Вони мов два ліхтаря без світла – ізольовані та зневірені. Проте, коли вони знову знаходяться поруч, кімната наповнюється сонцем і теплом, що вказує на щастя та гармонію, які вони відчувають, будучи разом. Таким чином, пісня передає контраст між самотністю та спільністю, холодом відсутності та теплом присутності коханої людини. Це розповідь про те, як любов і близькість змінюють наше сприйняття світу навколо, роблячи його яскравішим та теплішим.