Пісня "Хто б не казав хто б не хотів ми всі чекаємо листів" у виконанні VERLOKA & NICHKA відображає глибоку ностальгію та сум за втраченим зв'язком між людьми. У перших рядках мова йде про те, як усім нам важливо ділитися своїми почуттями та емоціями, але сучасний світ і обставини роблять це майже неможливим. Зруйновані мости та відсутність листів від поштарів символізують перервані зв'язки та віддаленість між людьми.
У середині пісні йдеться про спроби відновити ці зв'язки через слова, обіцянки та спогади, що летять по світу, але знаходять своїх адресатів все рідше. Це підкреслює спрагу людей до спілкування та потребу відчути близькість, незважаючи на фізичну та емоційну відстань.
Далі артисти зображують внутрішній стан людини, яка зазнає труднощів у спробах зберегти зв'язок із зовнішнім світом. Переживання втрати, відчай та спроби знайти хоч якийсь спосіб відновлення зв'язку висвітлюються через метафори диму, який огортає, та тиску, що ускладнює спілкування.
Закінчується пісня на ноті сподівання та чекання на повернення тих почуттів і зв'язків, які були втрачені. Вона закликає слухачів не втрачати зв'язок із своїми близькими, попри всі труднощі та перешкоди, що виникають на цьому шляху. Це пісня про важливість зв'язку, спілкування та емоційної близькості в житті кожної людини.