Пісня "Та його не залишу все одно все одно" у виконанні SUROV & АНАСТАСІЯ ПРИХОДЬКО передає глибокі емоції та досвід, який стосується особистої сили, непохитної віри та витривалості. Лірика відкривається зі слів про розбиті мрії та надію, що все ще живе у сумних очах. Це показує внутрішній конфлікт та боротьбу, але водночас і незламність духу героя пісні.
Описуючи біль та втрати, які герой зазнавав ("Стріляли в душу, ламали крила"), пісня підкреслює невід'ємну частину його сутності - свободу та відданість своїм ідеалам і цінностям ("Я нікому не віддам своє Свобода все що в мене є"). Це виражає готовність боротися та не здаватися, незважаючи на обставини.
У наступних рядках пісні відчувається сильний зв'язок з домом і рідними пенатами, навіть коли в них "холодно". Ця метафора може символізувати труднощі та випробування, але також і незмінну прив'язаність та любов до місця, що надає силу. Вислів "Та його не залишу Все одно, все одно" говорить про непохитну відданість та готовність чекати на кращі часи, вірячи в зміни.
Пісня завершується ідеєю про те, що незважаючи на втрату тепла та випробування холодом, існує віра в справедливість - той, хто забрав тепло, сам відчує холод. Це підсумовує основну думку про моральну перемогу, силу духу та впевненість у тому, що правда та справедливість відновляться. Через цю пісню проглядається зображення непохитної віри в себе та в свої сили, вміння стояти непохитно перед обличчям життєвих викликів.