Пісня "Ми граємся з вогнем а доля в чорні й білі" виконавців Klavdia Petrivna та OSTY розкриває історію складних стосунків між двома людьми, які намагаються знайти вихід з кризи у своїх взаєминах. В тексті використовуються метафори ігор та азартних розваг, щоб підкреслити непередбачуваність і ризик, які супроводжують їхні взаємини.
У перших рядках пісні звертають увагу на бажання одного з партнерів побачити щирість і відкритість у очах іншого, натякаючи на втрату колишньої близькості і магії у їхніх стосунках. Відмовляючись від ролей феї та музи, героїня пісні підкреслює своє бажання стати рівним партнером, а не лише об'єктом ідеалізації.
Далі текст пісні використовує образи шашок і карт, щоб ілюструвати зміни в поведінці та стратегіях партнерів у спробах владнати конфлікт. Вказівка на кроки "навпаки" і порівняння дій з ходами в шашках або картах символізує певну гру, у якій кожен намагається знайти перевагу або несподіваний вихід.
Згадка про "чарівника", який дарує віру, та "душевний крик", що зливається зі шкірою, розкриває глибину емоційного зв'язку між партнерами, який попри всі труднощі залишається міцним. Однак, попри спроби знайти спільну мову, результат цих "ігор" залишається невизначеним.
У кінцевих рядках пісні метафора мандрівників, що розбіглися в полі, і зів'ялих штучних квітів наголошує на тому, що попри намагання врятувати стосунки, є ризик, що вони втратять свою первісну красу і живість. Пісня залишає відчуття невизначеності та продовження пошуків виходу або рішення для їхніх відносин.