Пісня "Там літали два голуби, не голуби - то янголи" виконавця KHAYAT відкриває перед слухачем глибокий символічний світ, де грань між земним і небесним стирається. Історія, втілена в словах, оживає на тлі Асфатової гори - місця, що стало ареною духовного піднесення та боротьби.
У центрі оповіді - два голуби, що у символічному сенсі перетворюються на ангелів-хранителів. Це переосмислення птахів, звичайно асоційованих з миром і добром, у янголів надає пісні особливої глибини. Янголи тут виступають не просто як небесні істоти, а як символи душ людей, що прагнули вищої правди і, попри всі труднощі, змогли дістатися до небес.
Питання, поставлені янголам, відкривають перед слухачем драматизм їхньої долі: вони зазнали випробувань, боролися і, врешті-решт, змирилися з вітром, що розніс їх душі. Ці рядки нагадують про вічну боротьбу між добром і злом, між земним тяжінням і прагненням до небесної чистоти.
Останні рядки пісні задають філософське запитання про причини, за якими голуби (або душі, що вони символізують) склали свої крила. Це метафора відмови від боротьби або, навпаки, досягнення духовного спокою і гармонії? Таким чином, пісня не лише розповідає про духовний шлях, а й ставить запитання про сутність боротьби, жертв, і те, що знаходиться на кінці цього шляху - вічний спокій чи вічна боротьба. Така багатогранність інтерпретацій робить пісню KHAYAT особливо значущою і запам'ятовується.