Пісня "Час в календарі нехай не буде дня" виконавців Klavdia Petrivna та OSTY відображає глибокий емоційний стан, пронизаний метафорами зими та снігу, що символізують чистоту, але одночасно й холод відносин або переживань. Сніг, що впадає до ніг, може означати проблеми або перешкоди, які осідають в житті особи, роблячи важким її шлях. Тема бігу, яка повторюється, символізує спроби втекти або долати ці труднощі, але безуспішно.
Однак у центрі пісні - образ сонця в зимовий час, що є символом надії, тепла серед холоду, віри в любов, яка зігріває "зсередини" навіть у найскладніші періоди. Ця метафора підкреслює, що попри всі перешкоди, головне - зберігати в собі світло, яке веде вперед, не дозволяючи обставинам затягнути себе в "сон" бездіяльності чи відчаю.
Заклик "Живи і не спиняй" підсумовує основну думку твору - незважаючи на всі випробування, важливо продовжувати рухатись вперед, жити повноцінно кожен день. "Час в календарі нехай не буде дня, в якому не горі" - це про внутрішнє світло, надію та любов, які мають бути присутні щодня у житті кожної особи, незалежно від зовнішніх обставин. Така філософія закликає до оптимізму та віри у краще, незважаючи на труднощі.