Пісня "Місто вже спить і пірнає у тишу" виконавців Kavabanga Depo Kolibri занурює слухача в атмосферу нічного міста, яке поволі засинає, загортаючись тишею. Ліричний герой пісні роздумує про своє життя, згадуючи минуле, що неначе зігріває його серце холодними ночами. В центрі уваги - внутрішній світ людини, яка зіштовхнулася з втратою близької особи, намагаючись знайти відповіді на питання, що мучать її самотність.
Спогади про минуле спонукають героя мріяти про щиру розмову з втраченою любов'ю, намагаючись уявити, як би вони разом ділили радості життя до світанку. Проте, зіткнувшись з реальністю, він усвідомлює марність спроб замінити своє життя на іншу людину, оскільки справжній сенс життя полягає не в пошуку заміни, а в прийнятті втрати і вмінні жити далі.
Далі пісня порушує тему самотності та відчаю, які огортають душу героя, подібно до туману, що покриває все навколо. Він замислюється про те, що колись близька людина вже не чекає його дзвінків і не вірить обіцянкам. Ця реальність спонукає його шукати втіху в нічній тиші, сподіваючись, що спільні моменти, проведені разом, хоча б у спогадах, зможуть зменшити біль від усвідомлення самотності.
Врешті-решт, пісня стає вираженням глибокого бажання поділитися з кимось своїм внутрішнім світом, незважаючи на біль відсутності цієї людини поруч. Це історія про пошуки світла в темряві, про надію знайти знову зв'язок із втраченим, про необхідність ідти вперед, попри біль розставання і самотності.