Пісня "Знову втікати від себе жити й не жити без тебе" у виконанні YOZEFF торкається глибоких емоційних станів і досвідів, які людина переживає у відносинах, зокрема, коли вони перебувають на межі розриву чи вже залишились у минулому. Втрата, пошук себе, неможливість бути разом та одночасно болісна потреба у присутності коханої особи — ось основні мотиви, які пронизують текст пісні.
У першому куплеті автор розмірковує над циклічністю втрати та пошуку, втечі та повернення, що символізує внутрішні боротьби та спроби знайти рівновагу між бажанням бути з коханою людиною та необхідністю відпустити минуле. Магія прощань, яка "розмита у дощах", наголошує на миттєвості та крихкості моментів, коли любов перетворюється на спогад.
Приспів підсилює ідею карми як невідворотності долі, яка залишає людину у пастці між бажанням жити з коханою особою та необхідністю жити без неї. Вираз "жити й не жити", "бути й не бути" відображає внутрішній розрив і суперечності, які переживає людина, опинившись у полоні кохання. Це стосунки, де обидва партнери відчувають себе полоненими, змушені боротися з власними емоціями та виборами.
У другому куплеті згадується спільне минуле, спогади, які нагадують кіно — можливо, ідеалізоване та втрачене. Це свідчить про те, що спогади та мрії про минуле часто відіграють важливу роль у сприйнятті втрачених відносин, додаючи їм кольорів та емоційної насиченості, незважаючи на реальну віддаленість та неможливість повернення до тих моментів. Пісня відображає складність людських емоцій та відносин, де любов і розставання відіграють ключову роль у формуванні особистісного досвіду.